UA

Мене звати Тарас Ковальчук, мені тридцять один рік, і два тижні тому я вперше в житті привселюдно назвав

Я приймаю розрахунки в автосервісі на Стрийській вже одинадцять років, і за цей час навчилася з першого

Оксані Дробіт було п'ятдесят три, коли зять Тарас забрав у неї СТО з-під носа — станцію технічного

Мене звати Тамара Гнатюк, я старша медсестра відділення реанімації обласної лікарні у Вінниці, на посаді

Я торгую на Озерному ринку в Чернігові вже шістнадцять років — спочатку зеленню з власного города, потім

Мене звуть Оксана, і двадцять три роки я стою за прилавком у квітковому кіоску навпроти Слобідського

На дні шухляди, під стосом старих квитанцій, Тетяна Олексіївна знайшла конверт, якого не бачила років десять.

Оксана розгладила поділ сукні, пошитої з батькової військової шинелі, і подивилася на своє відображення

Оксана Ковальчук третій рік торгувала пиріжками з візка навпроти школи №14 на Оболоні, коли до неї підійшов

Дзеркало у передпокої Валентина Іванівна завісила рушником ще в березні, того дня, коли Олег забрав останню