UA
Мене звати Олеся, мені сорок два, я викладаю англійську у приватній школі в Івано-Франківську.

Мій зять, Максим, одинадцять років заходив у мою квартиру, як у власну. Без стуку. Взуття лишав у передпокої

Соломію Гнатівну розбудив дзвінок о шостій ранку — за вікном на Прорізній ще горіли ліхтарі, а внизу

У Верховичі, що за вісімнадцять кілометрів від Мукачевого, про Степана Гриня і досі розповідають.

Першою річчю, яку помітила в мені Стежка Весоловська, була моя сукня. Другою — обличчя її сина.

Оксана Гнатівна витерла руки об фартух і подивилася на конверт, що лежав на столі поряд із рахунком за газ.

Зозулясте полум'я на Борщівській Моя баба Орися ніколи не казала, що їй важко. Вона просто прокидалася о п'

Мене звати Ярина Ковальчук, я тридцять другий рік працюю медсестрою в кардіологічному відділенні обласної

Мене звати Оксана, я вже одинадцятий рік працюю санітаркою в пологовому на Оболоні, і за цей час навчилася

Оксана Кравчук тридцять один рік пропрацювала бухгалтеркою на молокозаводі в Хмільнику, і за ці роки










