UA

Я, Оксана Степанівна, адміністратор ресторану «Галицький Двір» у Львові, одразу вловила той запах.

Дзвінок від Катерини застав мене у вітальні моїх батьків. Я стояв біля ялинки, у келиху пінилося шампанське

Вікторія пам’ятала той вечір до найменшої дрібниці. Андрій саме вийшов із ванної, витирався рушником

Ми з чоловіком десять років відкладали на той будинок. Не на віллу з мармуровими сходами — звичайний

Коли у вітальні задеренчав старий телефон Андрія, я саме сиділа на підлозі, обкладена каталогами плитки.

У шухляді під зошитом із рецептами лежить звичайний білий конверт — три гривні за штуку в АТБ.

Я сидів у своїй львівській квартирі, коли телефон завібрував від повідомлення у вайбері. Оксана.

Я ходжу на могилу до Богдана щонеділі. Рівно о десятій ранку виходжу з маршрутки біля Голосківського

Справа була під Жовквою, на старому конезаводі, який тримав Ярослав Романович Шеремета — власник половини

Я ніколи не думала, що мій шлюб закінчиться так — не в залі суду і не в спальні після сварки, а в лікарняному